- співбесідник
- [сп'іўбе/с'ідниек і сп'іўбеис’і/дниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
співбесідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співбесідник — а, ч. Той, хто бесідує, розмовляє з ким небудь … Український тлумачний словник
співбесідниця — і. Жін. до співбесідник … Український тлумачний словник
бесідник — ника, ч. Пн. Співрозмовник, співбесідник, учасник розмови … Словник лемківскої говірки
дискусія — ї, ж. Широке публічне обговорення якого небудь спірного питання. || перен., розм. Спір, суперечка окремих осіб, співбесідників … Український тлумачний словник
інтерлокутор — Інтерлокутор: Інтерлокутор: співбесідник [46 1;46 2] співрозмовник [19;VI,VII] … Толковый украинский словарь